Опис
Мама Му випала із санчат і покотилась. А коли перестала котитися, вже нагадувала величезну сніжку, з якої стирчали роги.
Ворон підійшов до Мами Му, яка лежала в снігу та сміялася.
Схрестивши на грудях крила, він дивився на неї суворим поглядом.
&mdash_ Ти позбивала всі кілочки, що позначали звивисту дорогу, &mdash_ сказав він. &mdash_ Усі до одного!
&mdash_ Му-у, це було так здорово! &mdash_ тішилася Мама Му.
&mdash_ Санчата аж підстрибували на горбочках, &mdash_ вів далі Ворон. &mdash_ Дивно, що вони вціліли.
&mdash_ Найвеселіше було падати з них, &mdash_ мовила Мама Му.
