Опис
У цій праці, яка методологічно спирається на спадщину Гусерля і на Веберову синтезу систематичної та історичної соціологи, презентовано результати інтенсивної методологічної рефлекси в царині соціальних наук, яку Альфред Шюц здійснював впродовж трьох десятиліть. Хоча його смерть у 1959 році завадила завершенню цієї роботи, внутрішня єдність і прозорість концепції, що пронизує працю, залишену у вигляді фрагментів, надали можливість Томасу Лукману підготувати працю до друку відповідно до інтенцій самого Альфреда Шюца. Працю всього життя Альфреда Шюца відзначає центральне прагнення, а саме прагнення обґрунтувати можливість того, що суб’єктивний сенс людської дії може бути визначеним об’єктивно, тобто науково.
