Availability: В наявності

Синій. Історія кольору – Мішель Пастуро (Укр) Лабораторія (9786178362805) (541863)

SKU: 541863

799 грн

30 в наявності

Категорія:

Опис

Історія становлення синього кольору: від зневаги до тріумфу

Історія кольору — це передусім яскраво оздоблена історія людства, а праці Пастуро — це хронологічна палітра культурного розвитку від манускриптів, вітражів і геральдики до одягу, живопису і масової культури.

Чому стародавні греки вважали синій потворним і варварським? Як він став уособленням Діви Марії і потужним елементом церковного оздоблення? Як синьому кольору вдалось подолати шлях від уособлення військо-політичних сил під час Французької революції до романтичної епохи блюзу і модерну?

Мішель Пастуро розглядає історію, як колірну палітру майстра-художника — крізь епоху неоліту і аж до тріумфу сучасності, коли військовий одяг поступився місцем повсякденним класичним джинсам, а синій став уособленням нашої планети і технологічного майбутнього.

Чому варто прочитати книжку «Синій. Історія кольору»?

  • Захоплива історія синього кольору та людства, яке його ненавиділо, обожнювало і зробило обов’язковою частиною власного мистецтва.
  • Історія матеріальної культури, крізь спектр кольору — від дорогоцінних відтінків плаща Богородиці до уніформи, Пікассо та джинсів.
  • Понад 100 історичних та мистецьких ілюстрацій, які відображають значення і роль синього кольору в історії Заходу.
  • Історія кольору, що присутній у природі від самого народження Землі, але відтворений людиною з великими труднощами й на дуже пізньому етапі.
  • Перше подарункове видання видавництва Лабораторія від історика-медієвіста Мішеля Пастуро, що відкриває серію книг «Історія кольору».
  • Обкладинка створена на основі фрагментів картин художників, які відображають синій колір. Але на відміну від оригінальних видань, Лабораторія використала картини українських художників — Айвазовського, Куїнджі, Ріпина, Мурашко, Бойчука, Шевченка та інших. Усі ці прізвища або були привласнені Росією, або були нею заарештовані, або ж вбиті. Про це не йдеться у контексті книжки, проте для нас важливо продовжувати вести деколоніальну роботу, заявляти про українськість цих митців і повертати їх в український культурний контекст.